Пам’ятаю, читаючи Лотмана, я була вражена формулюванням однієї думки, яка ще зі шкільних років крутилася в моїй голові, але яку мені так і не вдалося сформулювати самотужки. Думка звучала так: «…методика розгляду окремо «ідейного змісту» й окремо «художніх особливостей» твору, так міцно вкорінена в шкільній практиці, ґрунтується на нерозумінні ( Read more... )